Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурчачок

Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАЧОК"
Блощинник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Лв. 99. Cм. блощичник.
Братолюбно нар. Братолюбиво. Людям треба жити братолюбно. Міусск. окр.
Брехунчик, -ка, м. Ум. отъ брехун.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Луча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. лучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Случаться, случиться. З Богом, Парасю, коли люде лучаються. Ном. № 4977. Така нам лучилась пеня. Котл. Ен. І. 17. Лучилось бігти їм через дорогу. Грин. І. 146.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Чохлиця, -ці, ж. = чохла. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата, під тими чохлицями сидять воші копицями. Мил. Св. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЧАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.