Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати.
Зава́тра, -ри, ж. У гуцульскихъ пастуховъ въ полони́нах: родъ шалаша среди загороди, въ которой ночуютъ животныя: съ покатой крышей изъ луба и открытыми боками, чтобы спящій тамъ пастухъ могъ всегда видѣть животныхъ. 188.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали.
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Башти стародавнього замку князів Вишневецьких.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові.
Шляховий, -а, -е. Дорожный.
