Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бренькати

Бренькати, -каю, -єш, гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати. Св. Л. 288.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКАТИ"
Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.
Крівавитися, -влюся, -вишся, гл. Окровавляться.
Огидно нар. Противно, отвратительно, мерзко.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Поморщитися, -щуся, -щишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Пальці почорніли, поморщились, пошерхли. Левиц. І. 1
Сіменатий, -а, -е. = сіменястий. Вх. Зн. 63.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной. Черк. у.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Часунка, -ки, ж. Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕНЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.