Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Затрясти́ся, -су́ся, -сешся, гл. = затруситися. Пекло затряслося. Щоб над тобою земля затряслась! Не біймось, хоч би світ затрясся і гори провалились в море.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло.
Ослабати, -ба́ю, -єш, сов. в. ослабіти, -бію, -єш и ослабнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Ослабла в колесі дерев'яна букша.
Переліжний, -а, -е. Растущій на перелозі. Сіно гарне, переліжне.
Пообгрівати, -ва́ю, -єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий.
