Бодачок, -чка, м.
1) Ум. отъ бодак.
2) Раст. Cirsium pannonicum.
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Відходитися, -джуся, -дишся, гл. Потерять способность ходить, кончить ходить. Ручки мої паперові одробилися, ніжки мої білесенькі одходилися.
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл.
1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Вона його пережила. Пережила поговори, переживу й славу.
2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. В мирі не переживеш.
Підслухи, -хів, м. мн. Подслушиваніе. Двох турчинів на підслухи посилає. стоя́ти на підслухах. Подслушивать.
Поваба, -би, ж. Привлекательность, прельщеніе. Поваба, которою нас манять із тихих хуторів.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці.
2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл.
1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне.
2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Врече тебе й косу твою. Той нашу бджолу урече. Щоб не врекли вражі люде моєї краси.
