Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бревко

Бревко, -ка, м. = бревкало. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕВКО"
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
Деклара́ція, -ції, ж. Обьявленіе.
Джеджелу́ха, -хи, ж. = Дженджеруха. Е, у неї в хаті там так чисто та славно. Вона така джеджелуха, шо на все село. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Засті́лок, -лку, м. Постель. Вх. Лем. 417.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Зразковий, -а, -е. Образцовый. Желех.
Попідкочувати, -чую, -єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати. Харьк. у.
Сиричина, -ни, ж. = сириця. Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.