Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочемъ. Не родить рілля, але Божа воля. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Хотіла спать, але не спала. Нема нічого без але. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. 3) Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!
Вимісити Cм. вимішувати.
Зазна́чувати, -чую, -єш, сов. в. зазначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить, намѣчать, намѣтить. Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками.
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка.
Ли́ти, ллю, ллєш, гл. 1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Нащо в море воду лить, коли море повно? Подруженьки будуть меди-вина пити, а ти слізоньки лити. 2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили.
Наполяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. наполягти́, -ля́жу, -жеш, гл. Налегать, налечь, настаивать, настоять. Наполягли сини, щоб поділити їх усім, так я мусив теє.
Ополи нар. = обаполи.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься.
