Варґатий, -а, -е. Губастый.
Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого.
Карбач, -ча, м.
1) Кнутъ, плеть, нагайка. А козаченько оглядається, карбачем оббивається. Карбачем по спині затинає.
2) Жгутъ въ игрѣ.
Ланцюг, -га, м. Цѣпь. Біда за біду чіпляється, як у ланцузі кільце за кільце. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе (невольника) брати. Дума. Несе з України аж у Сібір ланцюг-пута. Не рвися, як собака на ланцюзі. Назад рученьки зв'язали, в ланцюг ніженьки скували. Ум. ланцюжок. Невеличкі лампадки... на тоненьких ланцюжках.
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка.
Приглежуватися, -жуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Як почне приглежуваться до тебе або прислухаться, поки то пізна або почує.
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Роспуджував, мов птаство, татарву. Чи ба! вівці роспудив.
Хребет, -бта, м.
1) Хребетъ, спина. Досиділась що й сорочки на хребті нема ні в неї, ні в чоловіка. на хребті́ мати що. Имѣть на себѣ какую либо одежду. А їх матуся вже й сорочку пропила, на хребті тільки спідниця да юпчина. на хребет заробити що. Заработать себѣ на одежду. Тепер я хоч трохи людям пороблю, хоч на хребет зароблю яку шустелину, хоч буде в чому емірати. з хребта знімати що. Снимать одежду съ кого. Давай з її хребта усю шусте — лину здіймати: і се, каже, наше, і се наше.
2) Тупой край пилы.
