Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бренькіт

Бренькіт, -коту, м. = бринькання. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНЬКІТ"
Дові́рити Cм. Довіря́ти.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Наслинити Cм. наслинювати.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися. Мет. 92.
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди. ЗОЮР. I. 317.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати. Котл. Ен. V. 34.
Укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Выпачкаться, качаясь. Укачався в пір'є. Впала серед дороги, укачалась у пісок. Чуб. ІІ. 116.
Чічечка, -ки, ж. Ум. отъ чічка.
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕНЬКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.