Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька!
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum.
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Є гроші, та не міняні.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій.
Рух, -ху, м. Движеніе. 96. Рух його, хода, все було поважне.
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....
