Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брендуша

Брендуша, -ші, ж. Раст. Crocus sativus. Шух. I. 21. Cм. бриндуша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНДУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕНДУША"
Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.
Лляний, -а, -е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Чуб. V. 712. Поший мені, мати, лляную сорочку. Чуб. V. 261.
Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Прислон, -ну, м. 1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ. Угор. 2) Горный обрывъ. Угор.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Розлізтися Cм. розлазитися.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл. 1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. АД. І. 217. Сам низенько уклонив. АД. І. 218. 2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕНДУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.