Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бреха

Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХА"
Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал.
Повдягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ). Чуб. II. 601. Повдягалися йти до церкви. Славяносерб. у.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіевск. у.
Трусак, -ка, м. = трусь. Вх. Зн. 71.
Тяжчити, -чу́, -чи́ш, гл. Дѣлать тяжелѣе. Шейк.
Худок, -дка, м. = худко. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.