Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. З ними щоденним добром поділяюсь. Стали поділятися. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Грішми вони поділились. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою.
2) — моркву = моркву скромадити (си морква).
Спонаджувати, -джую, -єш, сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день!
Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку? Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. или животное.
