Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Cм. обидень.
Попідхоплювати, -люю, -єш, гл. Подхватить (во множествѣ).
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Сороківка, -ки, ж.
1) = сороківець.
2) копа-сороківка. Счетная единица у оконщиковъ при продажѣ оконъ: 40 оконъ.
Тепре нар. = тепер. Спершу горілка людей розважала, а тепре сама засумовала.
Тишкуватися, -куюся, -єшся, гл. Шептаться? Дівчата тишкувались.
Услужливий, -а, -е. Услужливый.