Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безстидник

Безстидник, -ка, м. Безстыдникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСТИДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗСТИДНИК"
Бідночія, -чії, ж. = біднота. Желех.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Глиста, -ти, ж. 1) = глист. Мил. М. 86. 2) Дождевой червь, Eumbricus terrestris. Вх. Лем. 403.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)
Порозлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розлигати, но во множествѣ.  
Пророкування, -ня, с. Пророчество, пророчествованіе. К. ХП. 12, 13. К. МХ. 34. Аж поки сповнилось велике Боже слово, прославило його святе пророкування. К. Псал. 240.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗСТИДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.