Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безувірство

Безувірство, -ва, с. 1) Неправовѣріе, нехристіанская вѣра, преимущ. мусульманство. Гидке, поганське, темне безувірство. К. ЦН. 296. 2) Жестокость, безсердечіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУВІРСТВО"
Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ. Вх. Лем. 410.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.
Затону́ти, -ну́, -неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. І. 253.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.
Цицуля, -лі, ж. Сахарная груша. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУВІРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.