Віятися, -віюся, -єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється. Стор. І. 76.

За́здрість, -рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Ном. № 1713. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37. — мати на кого. Завидовать кому. Заздрість має на його. Н. Вол. у.

Нао́дрізі и нао́дрізні, нар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Екатерин. у. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю. Новомоск. у.

Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. Харьк. г. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1862. І. 98).

Переполохати, -хаю, -єш, гл. Перепугать, встревожить. Вони мені всіх дівчат переполохають. Стор. II. 35.

Понагинатися, -наємося, -єтеся, гл. Нагнуться (о многихъ). Верби понагинались над водою. Левиц. І. 62.

Поодноборонь нар. Въ одну борону.

Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125.

Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу. 2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова. К. Іов. 19.

Токарня, -ні, ж. 1) Мастерская токаря. 2) Токарный станокъ. Части: підстава — основаніе, два вертикальныхъ столбика — стовпи, соединенные вверху продолбленнымъ вдоль посрединѣ огнивом, въ которое входить вертикальный за́яць, передвигаемый въ отверстіи вдоль огнива; отъ заяца до стовпа (лѣваго отъ работника) идетъ вало́к, между однимъ концемъ котораго и заяцем вставляется обтачиваемый кусокъ дерева; валокъ приводится во вращательное движеніе ремінем — ремнемъ, нижній конецъ котораго прикрѣпленъ къ постолу — подножкѣ, а верхній къ перекладинѣ отдѣльно стоящаго стовпа, называемой жердка; въ лѣвый отъ работника столбъ вдолблена толстая дощечка решітце́, отъ которой до заяця идетъ кривуля, — на послѣднюю опирается лѣвая рука работающаго. Части подножки, придѣланной къ основанію: постіл — на него ступаетъ нога, онъ вдѣланъ въ воротило, а послѣднее концами входитъ въ двѣ жабки. Сидѣлье токаря — сіде́ць. Шух. I. 305, 306. 3) Станокъ для обточки колесныхъ ступицъ. Сумск. у.