Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. 3) Досчатый заборъ.
Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця.
Догу́лювати, -люю, -єш, сов. в. догуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Догуливать, догулять. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти.
Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
Зза пред. Изъ-за. Вилітали орли зза крутої гори. Баба сім миль зза пекла.
Пеклуватий, -а, -е. Заботливый.
Попитлювати, -люю, -єш, гл. Смолоть крупичатую муку.
Столиця, -ці, ж.
1) Столица.
2) Стоянка. В чистім полі кірниця, там чумаків столиця, там чумаки стояли, сніг волами доптали.
3) ? На них жита, як жир ситі, а пшениця, як столиця, в тебе вівси жубровії і ячмені золотії.
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано.
