Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська.
Підсівки мн. Посѣвъ на краю поля. Ум. підсівочки. Що ж він там дів? — Пшеницю віє ходімо ми му заколядуймо, чей же він нам дасть хоч відвійочки, хоч відвійочки на підсівочки.
Підсохти Cм. підсихати.
Повигодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить, выкормить (многихъ).
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Прикопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. прикопатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, придраться. Сам не знаю, чого це старшина до мене прикопався.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Фук, -ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L.
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. Щасливить поглядом і поглядом карав.