Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Зателе́панка, -ки, ж. Неряха.
Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. А де твої, дочко, картатиї плахти?
Кастрат, -та, м. Кастратъ.
Латанці, -ців, м. мн. Покрытая заплатами одежда.
Молитве́ний, -а, -е. Надъ которымъ прочтена очистительная молитва. Ви дали нам рожденого, не молитвеного, не хрещеного, а ми принесли вам молитвеного і хрещеного. (Слова кума, отдающего ребенка послѣ крещенія).
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый.
Підласистий, -а, -е. = підласий. Підласистий віл.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. Ум. спокійненький, спокійнесенький.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
