Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безталанник

Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИК"
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.
Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Ном. № 10744. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам». Г. Барв. 461.
Келеп, -па, м. 1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. ЗОЮР. І. 18. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами? К. ЧР. 116. 2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці. Мкр. Н. 14. 3) Черепаха. Мнж. 182. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає. ЗОЮР. І. 319.
Линко́ватий Кінь Лошадь со впавшей спиной, сѣдлистая лошадь.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ. Вас. 158.
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы. Вх. Лем. 474. Вх. Уг. 250.
Шведський, -а, -е. Шведскій. Уже ж шведзький король з Палієм Семеном під Полтавою б'ється. О. 1862. VIII. 27. Шведська могила. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗТАЛАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.