Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет.
Невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти.
Обіцятися, -ця́юся, -єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків.
Потайно нар. = потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік.
Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати.
