Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безуміти

Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Захолонуты, -ну, -нешъ, гл. Простыть. Добре буде, якъ захолоне. Ном. Винъ такъ и захоловъ.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.
Надобі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила? Гол. І. 39.
Наступ, -пу, м. Наступленіе. Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські. К. МБ. X. 18.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам? К. Іов. 39.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Узяття, -тя, с. Взятіе, полученіе. Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків. К. ЧР. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.