Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безуміти

Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУМІТИ"
Біб'яшок, -шка, м. 1) = бібка 1. 2) Древесная почка. Чигир. у.
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Кудеревий, -а, -е. = кудерявий. Ум. кудере́венький. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке. Kolb. І. 118.
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Сватів, -това, -ве, м. Принадлежащій свату въ 1-мъ или 2-мъ значеніи.
Стайка, -ки, ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.
Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.