Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив.
Гусачо́к, -чка́, м. Ум. отъ гусак.
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Попустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошить. Вернулись, попустошивши ввесь край, руїною зробивши тихий рай.
Послід, -ду, м.
1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці.
3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу.
4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді.
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила.
Семилетний, -а, -е. Съ семью заплатами, — т. е. вообще покрытый заплатами. Шуточное слово въ выраженіи: «семряга семилатная, составленномъ какъ пародія къ выраженію: пищаль семипядная. Гей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти вповаєш? Чи на свою шапку-бирку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дірка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові, — в односталь з валу? Чи на свою семрягу семилатную?
Совітати, -та́ю, -єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться.
