Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безталанний

Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗТАЛАННИЙ"
Бардадим, -ма, м. Крупной комплекціи человѣкъ, верзило.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Згорі́вка, -ки, ж. = горівка. Вх. Лем. 418.
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Скрито нар. Скрытно, тайкомъ. Давно люде християне скрито ся молили. Гн. II. 251.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Трьохголовний, -а, -е. Трехголовый. Трьохголовний змій. Мнж. 16.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗТАЛАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.