Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Капитан, -на, м.
1) Капитанъ въ войскѣ. Вона на солдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана.
2) Капитанъ корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Ум. капитаник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику.
Колюшенний, -а, -е. = колішенний.
Переходом нар. По пути, во время прохожденія. Колись переходом стояв у нашому селі москаль.
Покощувати, -щую, -єш, гл.
1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Та покощувано і полощувано шишечку.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Рівновагий, -а, -е. 1) Уравновѣшенный. Чого ж хоробре рівноваге серце злякалося хмурних очей дівочих?
2) Равный для всѣхъ. Під козацьке рівноваге право до вільного народу приставайте.
Роспалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. 2) Раскаливаться, раскалиться. 3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Распалились у мене щоки. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? 4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим поломям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те поломя. 5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Роспаливсь, як жаба до каченяти.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Цьора, -ри, ж. Неопрятная и безнравственная женщина.
