Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жебрувати
жевжик
жевжикувати
жевжичок
жевріти
жеврітися
жегнання
жегнати
жегнатися
жежель
жежко
жезл
жезло
желізний
желіпало
желіпання
желіпати
желонка
жельман
жемериння
жемчуг
жемчужина
жемчужний
жемчужок
женавий
женило
женити
женитися
жених
женихання
женихатися
женихівський
женихливий
женихливість
женишенько
женишина
женишище
женишок
женіння
женничка
жентиця
жентичник
женців
женчик
женчиха
женчуг
жень
женькиня
женьчар
женьчарка
женьчуги
жербій
жерва
жерделя
жердина
жердка
жердь
жердя I
жердя II
жердяний
жереб
жеребець
жеребитися
жеребна
жеребцювати
жеребчик
жереб'я
жереб'ячий
жерелатий
жерело
жерелуха
жерельце
жереп
жерепмик
жеретій
жеретія
жеретіяка
жерех
жерецький
жерібна
жерій
жерлига
жерлистий
жерло
жерлуха
жерлянка
жерниця
жернівка
жерства
жерстина
жерстити
жерсть
жерстяний
жерстянка
жертва
жертвувати
жерти
жертівня
жертка
жертовник
жерть
жеруха
жерцем
жерявий
жестер
жєс
жибець
жибрій
жив!
живати
живетень
живець
живжик
живжикувати
живий
живило
живина
живити
живитися
живиця
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Вх, Зн. 14. Cм. Жонва, I. Жовна.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Капаний, -а, -е. Вышитый, испещренный вышивками въ видѣ розеты. Гол. Од. 74. Як ідете, хлопці, в танець, — повмивайте пальці, та щоби сте не зваляли капані рукавці. Гол. ІІ. 397.
Картопляний, -а, -е. Картофельный.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Надаре́мний, -а, -е. Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга! Гол. І. 372.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Посипати, -па́ю, -єш, сов. в. посипати, -плю, -плеш, гл. 1) Посыпать, посыпать. 2) Насыпать, насыпать. Ой дай, доню, принадоньку, нехай привикає (голуб). Посип пшонця по колінця, водиці по крильця. Чуб. V. 69.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ. Вх. Лем. 473.
Нас спонсорують: