Байоро, -ра, с. = баюра 1. Ув. байорисько.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна.
Нагрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Грести, нагрестись вдоволь. 2) Громоздиться, нагромоздиться. 3) Набираться, набраться, насобираться. Там засіли всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадились до 1847 року.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш.
2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати.
2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити.
4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив...
5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.