Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
Заузда́ти, -да́ю, -єш, гл. = загнуздати.
Лі́пше Cм. ліпш.
Малю́цький и мадючкий, -а, -е. = малюхний. Уг. Лем. 433.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити. Вх. Уг. 255.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Позалякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться. Чуб. II. 635.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Нас спонсорують: