Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Воювничий, -а, -е. = войовничий. К. ЦН. 157.
Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Шевч. 503. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Ном. № 6313. Голосна гармата. Шевч. 450. Голосна луна розляглась серед тихої ночі. Левиц. І. 109. 2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Левиц. І. 163. О. 1862. І. 67. Ум. голосненький.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ. Шух. І. 130, 137.
Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.  
Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Чала! меж. Крикъ на лошадей: но! Балтск. у. Cм. ча.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами. ЗЮЗО. І. 178.
Нас спонсорують: