Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Довгові́к, -ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Лу́снути Cм. лускати.
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Призрітися Cм. призиратися.
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Репик, -ка, м. Раст. Agrimonia Eupatoria.
Розборсати, -саю, -єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.
Нас спонсорують: