Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Баяти, -баю, -єш, гл. 1) Разсказывать. Фр. Пр. 26. Казали б казку, баяли б байку до самого світу. Рудч. Ск. 2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить. Угор.
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили. Харьк. г.
Инак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак. Рудч. Ск. І. 130.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. МВ. (О. 1862. III. 77). Промінясті очі. Левиц. Пов. 252.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться. О. 1861. X. 23.
Увиляти Cм. увилювати.
Нас спонсорують: