Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.
Борть, -тя, м. Борть, улей въ деревѣ. Чуб. ІІІ. 392.
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянутиЗдається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. О. 1862. II. 24. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув. Полт. у.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Приймацький, -а, -е. Принадлежащій пріемышу. Хліб приймацький — собацький. Ком. Пр. № 968.
Різницький, -а, -е. Мясничій. Мнж. 170. Цехи: різницький, коновальський. Котл. Ен. Худенький, як різницький стовпчик. Ном. № 8582.
Труждатися, -даюся, -єшся, гл. Стараться, усердствовать. Знать ти добре там труждався. Котл. Ен. Щирим серцем без лукавства перед Богом я труждався. К. Псал. 39.
Нас спонсорують: