Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Волокита, -ти, ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416.
Гендльовий, -а, -е. Барышническій, торговый. Це жидок гендльовий.
Зави́дна нар. Засвѣтло. Аф.
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва. Мороз, зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. Мет. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. Ном. № 629 — 636. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. О. 1862. X. 6. Ум. моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий. Мир. Пов. І. 136.
Опитися Cм. опиватися.
Совиний, -а, -е. Совиный. Совина лапа. Чуб. І. 95. Совині очі. Грин. III. 391.
Спір, спо́ру, м. 1) Споръ. Ні спору, ні ласки. Ном. № 7622. 2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Кіевск. у. Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був. Г. Барв. 503. 3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю. Грин. І. 284. 4) Астма. Шух. І. 36. 5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда. Вх. Уг. 268.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Чубитися, -блюся, -бишся, гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Ном. № 1304. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться. Ком. Пр. № 592.
Нас спонсорують: