Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Байдара 2, -ри, ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298.
Вертання, -ня, с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання. Грин. ІІІ. 686.
Дорі́бок, -ро́бку, м. Заработокъ, прибытокъ. Щоб ти дорібку не мав. Чуб. ІІІ. 89.
Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Парсона, -ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він (Ю. Хмельн.) возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. АД. II. 121. Своєю парсоною з'являлась до архирея. Св. Л. 128. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Придумувати, -мую, -єш, сов. в. придумати, -маю, -єш, гл. Придумывать, придумать. Ніяк не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші украсти. Рудч. Ск. II. 169.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу. Харьк. г.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля. Рудч. Ск. І. 75.
Нас спонсорують: