Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими). Шух. І. 306.
Кумедія, -дії, ж. 1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Чуб. VII. 452. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію? Котл. 2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор.
Лежа́нка 2, -ки, ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. Ум. лежаночка.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ. Левч. 28.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Общипати Cм. общипувати.
Підпора, -ри, ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. І. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору. Гн. І. 188.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Нас спонсорують: