Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.
Вартний, -а, -е. 1) Цѣнный. Рк. Левиц. Уман. IV. 192. 2) Достойный. Цей чоловік вартний. Рк. Левиц.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ном. № 5171. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Стор. МПр. 30. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18.
Примилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Cм. примилятися. 2) Немного ошибиться. Вх. Лем. 456.
Проділити Cм. проділяти.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Грин. ІІІ. 151. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» Ном. № 349. 2) = христосання. О. 1861. Х. Св. 60.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Нас спонсорують: