Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Голендерський, -а, -е. Голландскій.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого. Мнж. 161.
Непорядний, -а, -е. Безпорядочный. Всі вони, сі нехворощане, якісь завзяті та непорядні. Скотину б'ють, не доглядають зімою. Г. Барв. 154.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Роспиток, -тку, м. Разспросъ. Наум пристав до його з роспитками. Кн. І. 94. Без роспитку. Безъ разспросовъ. Черк. у.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.
Нас спонсорують: