Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ.
Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною.
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Є гроші, та не міняні.
Надгреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. надгребти́, -бу, -бе́ш, гл. Отгребать, отгресть часть.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Прочиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прочинити, -ню́, -ниш, гл. Пріотворять, пріотворить. Прочиняй, паночку, ворота, — несем тобі вінка із злота. Крамаре, крамарочку, прочини комірочку.
Ростоньки гл. ум. отъ рости. Ростоньки в костоньки.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Хирляв півроку.... та й умер.
