Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жемчуг

Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕМЧУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕМЧУГ"
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Докупля́ти, -ляю, -єш, гл. = докуповувати.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Ма́тушечка, -ки, ж. Ум. отъ матушка.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Про́тягом нар. Протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають. Харьк. г.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Маркев. 139. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків. Мет. 233.  
Стерво, -ва, с. Падаль. Лежить собака на стерег; і сама не буде їсти і другому не дасть. Ном. № 4824. 2) Брань. Стерво жінка не злюбила. Чуб. V. 668.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕМЧУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.