Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати.
Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Були танці під грання своїх музик. 2) Дѣтскія игры.
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
Збави́тель, -ля, м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збавителя.
Найпе́рше нар. Прежде всего.
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати.
1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої....
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
Узол, узла, м. = вузол 1. Ум. узлик, узличок.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
