Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жертка

Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРТКА"
Багруля, -лі, ж. Порода раннихъ пурпурно-красныхъ сливъ. Желех.
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Бутельковий, -а, -е. Бутылочный.
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Пуздракуватий, -а, -е. Одутлый, одутловатый? Він був собі якийсь малий, пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.