Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати.
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Доке́пкатися, -каюся, -єшся, докепкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Дошутиться, доиздѣваться до того, что..
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Попідслухувати, -хую, -єш, гл. Подслушать (во множествѣ).
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха.
Скидатися 1, -даюся, -єшся, сов. в. ски́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться (деньгами), сдѣлать складчину. І скинулись по копійці, купили ще й горілки. 2) — чим. Обращаться, обратиться во что. Скидайсь ти, Домно, гадюкою, а я білим каменем стану. нар. ск. Підем, сестро, в дуброву, скинемося травою. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла, скинулася сивою зизулькою, у вишневім саду сіла. 3) — очима. Взглядывать другъ на друга. Він нахилився підіймати, а я й собі.... скинулись близько очима. 4) — на ко́го. Быть похожимъ, походить на. Він так скидається на когось, та ніяк не згадаю на кого це. Вона на тебе трохи скинулась.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1.
