Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерцем

Жерце́м нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЦЕМ"
Гапка, -ки, ж. 1) Петля изъ проволоки для застегиванія платья. 2) Задница. К. ЦН. 223.
Гвоздички, -чків, м. мн. раст.: a) Tagetes patula L. Мил. М. 75. б) — польові. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. І. 121.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Карб, -бу, м. 1) Нарѣзка, зарубка, рубець, мѣтка. Подольск. г. Переносно: слѣдъ, воспоминаніе перенесеннаго. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці. Г. Барв. 99. 2) Вырубка въ бревнѣ поперегъ, на половину толщины, для закладки въ нее другого бревна. Камен. у. 3) Бирка, счетная палочка. на карб узяти. Поставить въ счетъ. Ум. карбе́ць, карбик, -карбичок.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
ОббризкатиCм. оббризкувати.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути. Вх. Лем. 445.
Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.