Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерцем

Жерце́м нар. Алчно. Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЦЕМ"
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Добасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Добѣситься, доиграться.
До́вгість, -гости, ж. Долгота, длина.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Запорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать распоряжаться.
Квітнути, -ну, -неш, гл. Цвѣсти.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали. К. ЧР. 11.
Притрапитися, -ниться, гл. безл. = трапитися.
Пустісінький, -а, -е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.