Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Полонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Плѣнить.
2) Дѣлать проруби во льду.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами.
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. На їй усе аж шамшить.
