Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женців

Женці́в, -це́ва, -ве Принадлежащій жнецу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЦІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЦІВ"
Бабача́, -ча́ти и бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Маку́шенка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ конопляныхъ сбоинъ. Вх. Зн. 34.
Панування, -ня, с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76. 2) Царствованіе. 3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.
Переломити, -ся. Cм. переламувати, -ся.
Підправити Cм. підправляти.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали. К. ЧР. 357.
Салєтра и салітра, -ри, ж. Селитра.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Фінда, -ди, ж. Вѣтренная, легкомысленная дѣвушка. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНЦІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.