Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається.
Ду́белець, -льця, м. = туболець.
Здріга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здрігнут́ися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало.
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть.
2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Роспороли їй живота.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій.
Утокмити, -млю, -миш, гл.
1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу).
2) Устремить. На стелю очі утокмила.
Хух, -ху, м. Дуновеніе. Бери, жінко, в черепок хуху і святого Духу. (Изъ заговора). пустити на хух. Пустить на вѣтеръ. ні хуху, ні духу. Ни души, никого нѣтъ. в печі́ вже ні хуху, ні духу. Въ печи уже совершенно погасло.
