Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Баюс, -са, м. = баус. Вх. Лем. 390.
Виляпати, -паю, -єш, гл. Забрызгать грязью.
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Граматик, -ка, м. 1) Грамматикъ. 2) Ученикъ третьяго изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Коцюбитися, -блюся, -бишся, гл. Артачиться. То вже вірь сьому — чого ще ти коцюбишся? То ж не один хто сказав, громада вирекла. Ном. 10744.
Оклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами. Мкр. Н. 25.
Прикладка, -ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. Кв. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. О. 1861. VIII. 19. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали. Чуб. III. 179.
Скозуватися, -зуюся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Грин. II. 210; ІІІ. 486. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками. Грин. ІІ. 171.
Нас спонсорують: