Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить. Ном. № 14321.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір. Мил. 141.
Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. Браун. 19; въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. Вас. 151; въ Харьк. у. — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив. Котл. Ен.
Леме́ха, -хи, ж. 1) = лемішка. 2) об. Флегматикъ; неуклюжій. Н. Вол. у.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу. Шух. І. 216.
Невинничати, -чаю, -єш, гл. Наивничать. Встрѣчено у Котляревскаго. Невинничає мов Сусана, не займана ніколи панна, що в хуторі зжила ввесь вік. Котл. Ен. VI. 13.
Попойти, -йду, -йде́ш, гл. Идти долго. Як попойшли ми день та другий, так на третій як повставали, то вже я не ступну на ноги. Кіевск. у.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.
Смерековий, -а, -е. Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато? Гол. II. 812.
Хавкати, -каю, -єш, гл. 1) Ѣсть съ жадностью. Желех. 2) Дышать жабрами. Желех.
Нас спонсорують: