Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Високорогий, -а, -е. Съ высокими рогами. Воли високорогі половії дивляться з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134.
Єрети́ця, -ці, ж. Еретичка. КС. 1883. VII. 586.
Калиновий, -а, -е. Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. Н. Вол. у. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. О. 1862. IX. 64. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Грин. III. 656. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Котл. Ен. VI. 22. Очкур луснув. Ном. № 4342. Морда як не лусне. Ном. № 8592. Жартуй, глечику, поки не луснув. Ном. № 12653. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Непокірливо нар. Непокорно.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби. МВ. ІІІ. 62.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Тратувати, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра. Камен. у.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Нас спонсорують: