Борня, -ні, ж. Борьба.
Водитися, -жуся, -дишся, гл. 1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Канути, -ну, -неш, гл.
1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні?
2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули.
Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці.
Охрипнути, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком.
Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.