Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Митрополи́т, -та, м. Митрополитъ. Може буде їхать котрий архиєрей або митрополит? Левиц. І.
Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Н. п. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. Мет. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. Шух. I. 250, 277, 281. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки. Шух. I. 121.
Осяяти, -сяю, -єш, гл. = осяти. От, нар. Вотъ. От його то постигла лихая година. Кв. Давай тікать, а чорт за ним, от-от дожене. Чуб. І. 45. Утікайте, пане, а то ляхи от-от-от. Кіев. г. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. от де. Вотъ гдѣ. От де злодій штемпований. Шевч.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. ІІІ. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подорожня скриня. Чемоданъ. Н. Вол. у. 2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.
Позарошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Замочиться росой (о многихъ). Позарошувалися наші хлопці, аж тече з їх. Харьк.
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали. Кіевск. у.
Поприкривати, -ва́ю, -єш, гл. Прикрыть (во множествѣ).
Скринька, -ки, ж. 1) Ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. Кв. І. 96. 3) Часть ремісника (Cм.). Шух. 1. 257. Ум. скринечка.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий. Вх. Зн. 68.
Нас спонсорують: