Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женчуг

Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧУГ"
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц.
Віконечко, -ка, с. Ум. отъ вікно.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Келех и келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Незлостивість, -вости, ж. Незлобіе.
Папера, -ри, ж. = папір. Грин. III. 117.
Притрусити Cм. притрушувати.
Цюник, -ка, м. 1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНЧУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.