Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Зали́ва, -ви, ж. 1) Разливъ, наводненіе. 2) Проливной дождь. Залива йшло.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ».
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2.
1) На вдовина сина шибеницю ладять. Неня з кухарками ладять страву.
2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти?
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили.
Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо.
Підклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підклони́ти, -ню́, -ниш, гл. = підхиляти, підхилити.
Підтоварник, -ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ.
Ризник, -ка, м.
1) Ризничій, хранитель ризницы.
2) Шьющій церковныя облаченія.
Татарка, -ки, ж.
1) Татарка. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. 2) Раст. Allium fistulosum L.
3) Пшеница арнаутка. На св. Марка ранній овес, а пізня татарка.
4) Сортъ дыни.
5) Смушковая шапка съ съуженнымъ плисовымъ верхомъ. Ум. татаронька, татарочка.