Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жовтість
жовтіський
жовтіти
жовтішати
жовтка
жовтковина
жовтлявий
жовтляк
жовтневий
жовто
жовтобокий
жовтобрюх
жовтобрюха
жовтобрюшок
жовтогарячий
жовтогарячка
жовтогрудий
жовтогрудка
жовтожар
жовтозелений
жовтозілля
жовток
жовтокрилий
жовтолиций
жовтоногий
жовтопуз
жовтоцвіт
жовточеревий
жовточниця
жовтушка
жовтюх
жовтявий
жовтяк
жовтяниця
жовтячище
жовтячок
жовч
жовчок
жоден
жолдак
жолдашня
жоліб
жолоб
жолобець
жолобина
жолобитися
жолобиця
жолобкуватий
жолобниця
жолобовий
жолобок
жолобуватий
жолобчастий
жоломіґа
жоломійка
жоломійковий
жоломія
жолопати
жолуддя
жолуденька
жолудик
жолудистий
жолудовий
жолудь
жона
жонва
жоних
жонота
жоноха
жоноцький
жонухна
жоренця
жоржина
жорілка
жорна
жорнавка
жорнівка
жорно
жорновий
жорость
жорства
жорсткий
жорстокий
жорстокість
жорстоко
жостір
жость
жребувати
жрець
жриця
жубелиця
жубовіти
жубровий
жувати
жуватися
жугало
жужелитися
жужелиця
жужель
жужмитися
жужмом
жуйка
жук
жуковина
жукуватий
жумрати
жупа
жупан
жупанець
жупанина
жупаниченько
жупанний
жупання
жупанок
жупанчик
жупел
жупити
жупище
жупнок
жур
Доя́рка, -ки, ж. Доильщица. Стала за доярку до корів. Св. Л. 322.
Засоро́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. засоро́митися, -млюся, -мишся, гл. Конфузиться, сконфузиться, застыдиться. А вона і всміхнеться, і засоромиться. МВ. (О. 1862. III. 41).
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Підпалити, -ся. Cм. підпалювати, -ся.
Посіткий, -а, -е. О матеріи: рѣдкій. Посіпше полотно. Н. Вол. у.
Спродаж, -жу, м. Продажа. У дядини були колеса на спродаж. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Стрільний, -а, -е. Огнестрѣльный. Стрільни рана.
Товч, -чі, ж. 1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Драг. 81. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати. Н. Вол. у. 2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, — та такої товчі наробив. Кобел. у.
Удовиця, -ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. Ум. удовичка. Рудч. Ск. I. 22.
Нас спонсорують: