Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женчиха

Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧИХА"
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Купний, -а́, -е́ Покупной. Купне щупне. Ном. № 10482. А ні то воли продажні, а ні то вони купні. Грин. III. 518.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Терпкий, -а́, -е́ Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Рудч. Ск. II. 24., Ум. терпке́нький.  
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Черкітка, -ки, ж. 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.