Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женчиха

Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧИХА"
Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить. Уман. І. 240.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Наговори́ти, -ся. Cм. наговорювати, -ся.
Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Підсліджувати, -джую, -єш, сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. І. 9.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Пообминати, -на́ю, -єш, гл. Обойти, пройти мимо (во множествѣ). А ми так швиденько йдемо, — усіх людей пообминали. Харьк.  
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.