Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жибець

Жи́бець, -бця, м. Раст.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИБЕЦЬ"
Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.
Дері́ння, -ня, с. Рваніе. Н. Вол. у.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Зростати, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Мет. 32. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. Мет. 80. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Орох, -ху, м. = горох. Драг. 363. ХС. III. 66. Напрягла ороху. Грин. II. 163.
Попереброджувати, -джую, -єш, гл. Перейти въ бродъ (во многихъ мѣстахъ, о многихъ людяхъ).
Точно нар. Точно.
Узько нар. = вузько. Ум. узенько, узе́сенько.
Укравка, -ки, ж. Кусокъ остающейся отъ кроя матеріи. Шиють, вишивають дорогі сукні; укравочки на подарочки, обрізочки на цвіточки. Мет. 343. Ум. укравочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.