Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жених

Жени́х, -ха́, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. Мил. 81. А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мил. 79. Мій первий женише! Мил. 68. А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Чуб. ІІІ. 466. Ум. женише́нько, женишо́к. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Чуб. V. 10. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Мил. 72. Ув. жениши́ще.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИХ"
Ведмедяка, -ки, м. Большой медвѣдь. Аф. 312.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. І. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. І. 322. 3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. І. 10. Cм. гнилуша. 4) Гниле слово. Скверная брань.
Кіпно нар. Потеплѣло, оттепель на дворѣ; грязно (отъ растаявшаго снѣга). Желех.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Нава́жувати, -жую, -єш, сов. в. нава́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить. Наважили чумаченьки та три вози соли. Чуб. V. 1037. 2) Налегать, налечь. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147. Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш. Кіев. г. 3) Рѣшать, рѣшить. Майорша здавна вже наважила такому не суперечити. Г. Барв. 335. Наважили злі вороги утопити мою душу. Н. п. Коли вже ти (вовк) наважив мене їсти, то починай мене з хвоста. Рудч. Ск. І. 1. 4) Научать, научить, наставлять, наставить. Другого дня пішли панам поклонитись... Пани такі якісь сердиті; а горді — аж надимаються. «Будь покірна» — наважують, — «та до роботи панської щира». МВ. І. 43. 5)руку. Набивать, набить руку, пріучаться пріучиться. Тільки наважиш руку до якої роботи (на заводі), а він тебе взяв та й на друге місце переставив, — от знов починай наважувати руку. Кіев. г.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Понаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНИХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.