Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женишина

Жениши́на, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Мет. 98. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. Чуб. ІІІ. 161. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Мкр. Н. 39. Лежить моя женишина як квітка в'яла. Мет. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИШИНА"
Вибалок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Повипрядати, -да́ю, -єш, гл. Выпрясть (во множествѣ).
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Сталя, -лі, ж. = сталька. Верхнеднѣпр. у.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав. К. Дз. 173.  
Угноїти Cм. угноювати.
Шепоти, -тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНИШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.