Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женишина

Жениши́на, -ни, об. Одинъ изъ двухъ любящихъ: дѣвушка или парубокъ. Та чогось моя женишина смутна, невесела. Мет. 98. Ой є в мене женишина не до тебе чорта. Чуб. ІІІ. 161. І на шлях теплицький справив сина Опанаса, щоб побачив і сподобав любу женишину. Мкр. Н. 39. Лежить моя женишина як квітка в'яла. Мет. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИШИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНИШИНА"
Закуси́ти Cм. закушувати.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Н. Вол. у. Лиха искра поле спале й сама злизне. Н. Вол. у.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus. Шух. І. 21.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица. Желех. Угор.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы. ЗЮЗО. І. 345. КС. 1882. VІІІ. 282.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ. Зміев. у.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНИШИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.