Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Відхрестити, -ся. Cм. відхрещувати, -ся.
Ланцювати, -цю́ю, -єш, гл. — ріку. Перегораживать рѣку двумя рядами камней, сближающимися въ направленіи теченія воды, образуя уголъ, вершина котораго не закончена, — въ этомъ отверстіи ставятъ сѣть или иной снарядъ для рыбной ловли.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза.
Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Вотъ гдѣ. Ось-осьде я, коли вам треба. ось-так. Вотъ такъ, вотъ такимъ образомъ. ось-що. Вотъ что. Той побачите, що ось-що ваші славні Брути. ось-ну. А-ну ко! Ось-ну вип'ємо по чарці. От задуту я злу личину, ось-ну лиш тілько завертись. ось-ось, ось-ось-о. Вотъ тутъ. ось-як. Вотъ какъ.
Пересолювати, -люю, -єш, сов. в. пересоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Пересаливать, пересолить.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько.
Тарганина, -ни, ж. Дерганіе, тасканіе. Ум. таргани́нка.
Хамутний, -а, -е. 1) О лошади: ходящій въ хомутѣ. А як ся кінь хамутний має?
Чуднота, -ти, ж. Диво. Не ест великой чудноти. Не велико диво.
