Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жентичник

Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНТИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНТИЧНИК"
Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Кривуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Искривлять, дѣлать кривыя, ломанныя линіи. Желех. 2) Хромать, ковылять. Безногий шов, кривуляв, на підсінню простий став. Чуб. V. 65.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Просохнути. Cм. Просихати.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Браун. 22. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Чуб. V. 998. Ум. судачо́к.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНТИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.