Білявиця, -ці, ж. = білявина. Та де ж моя білявиця, що і не видаю.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Повідкупляти, -ляю, -єш, гл. Откупить, выкупить (во множествѣ).
Похамаркати, -каю, -єш, гл. Побормотать.
Прохач, -ча, м.
1) Проситель. В-осени багачі, а на весні прохачі. А як би ти завтра став старцем прохачем.
2) Собирающій даянія на постройку церкви.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою.
Тамтейший, тамте́шний, -а, -е. = тамешній. Заплакала та за нею вся тамтешна шляхта. Тамтешні люде.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.
