Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жеруха

Жеруха́, -хи, ж. 1) = жерелуха. 2) — лісна. Раст. Bursa pastoris. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРУХА"
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ. Желех.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина. Черк. у.
Протарабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Протащить. 2) Пробарабанить.
Свистати, -щу, -щеш, гл. = свистіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.