А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ.
Відзиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться.
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре!
Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм.
Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость.
Родинин, -на, -не. Принадлежащій роднѣ. Там родинин голосок, там моя родина є.
Сакви, -ко́в, ж. мн. 1) Сума переметная. Прив'язав сакви до тропу, взяв коня за повід. 2) Родъ писанки. 3) Названіе двухъ взятокъ при игрѣ въ хвальку. Ум. саківки.
Штовхіць! меж. = штовх. Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.
