Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерлуха

Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛУХА"
Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Кописть, -ти, ж. Клинообразный зубъ въ земледѣльческомъ орудіи рало. Чуб. VII. 400.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Підлабузнитися Cм. підлабузнюватися.
Підмостити, -ся. Cм. підмощувати, -ся.
Повигодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить, выкормить (многихъ).
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Покрикнути, -кну, -неш, гл. Вскрикнуть. Ой крикнув — покрикнув сильне багач молодий. Рудч. ЧП. 82. Так і покрикнули з жалю та з досади. МВ. І. 41. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. МВ. (О. 1862. III. 48).
Упуст, -ста, м. Шлюзъ. Чуб. VI. 359.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.