Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Виплюнути Cм. випльовувати.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Покуйовдити, -джу, -диш, гл. Взъерошить.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Помогати, -ся, гл. = помагати, -ся.
Послебізувати, -зу́ю, -єш, гл. Поговорить или почитать вяло.
Почубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы.
Сприса, -си, ж. Временная подпорка въ видѣ столбика, съ выемкой на концѣ, которой подпираютъ, при перестройкахъ, напр. потолокъ, если хотятъ поднять его выше. Гайсин. у.
Уманювати, -нюю, -єш, сов. в. умани́ти, -ню, -ниш, гл. Заманивать, заманить.
Нас спонсорують: