Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Бардадим, -ма, м. Крупной комплекціи человѣкъ, верзило.
Бирсуватися, -суюся, -єшся, гл. Артачиться, бѣситься. Спершу кінь бирсується, а далі оговтається. Черк. у.
Гайдабура, -ри, м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218.
Двадця́ток, -тку, м. Двадцать. До літ двадцятка сяк-так було, а в сім часі і того не стало. Млр. л. сб.
Кругляччя, -чя, соб. Бревна нераспиленныя. Таки се кругляччя поколи, — з їх дров сила.
Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. А тут так кулаччам у стіл ріже. Федьк.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Наділля́ти гл. = надлити. Желех.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати. Гн. II. 97.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Нас спонсорують: