Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Біжний, -а, -е. . біжний кінець невода Та сторона невода, которую забрасываютъ, заводятъ. Черном.
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу. Грин. І. 53.
Гичаля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Завіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Распустить сопли, запачкаться соплями. Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись. Котл. Ен. І. 12.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Шестикрилий, -а, -е. Шестикрылый. Вбий шестикрилого... змія. Чуб. II. 281.
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.
Нас спонсорують: