Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

живичний
живичуватий
живісінький
живісінько
живіт
живіття
живкий
живко
живло
живлющий
живність
живняк
живо
живоїд
живокіст
живолуп
живопихом
живопліт
живоробка
живосилом
животвір
животворити
животворний
животик
животина
животинник
животиння
животище
животіти
животок
живоття
живти
живучий
живучість
живушечка
живущий
живцем
живчик
жигавка
жигалка
жигало
жигаль
жигальце
жигун
жигучка
жид
жидва
жидел
жиденя
жидик
жидів
жидівка
жидівочка
жидівство
жидівський
жидівча
жидівчин
жидова
жидовин
жидовина
жидовіти
жидок
жидолюбець
жидочок
жидувати
жидюга
жидюк
жидя
жижа
жижаки
жижель
жижка
жижкати
жижкий
жижло
жижуха
жизний
жизність
жизнь
жизняний
жила
жилавий
жилавіти
жилба
жилетка
жилище
жилка
жилля
жилляр
жиллярити
жилний
жилник
жило
жилочка
жилуватий
жилявий
жиляний
жиляник
жим
жимоїдник
жимолость
жинзівер
жир
жиркувати
жирненький
жирний
жирно
жирнючий
жированє
жирований
жировий
жировитий
жировиця
жировлина
жироїд
жирування
жирувати
жируватися
жирун
жируха 1
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Груши́на, -ни, ж. Грушевое дерево. Волч. у.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Панство, -ва, с. 1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам. ЗОЮР. II. 24. 2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство. Котл. Ен. І. 13. 3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить. Сим. 230. 4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Кв. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 208. 5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10. Ум. панствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу. Чуб. III. 270.
Побіганки, -нок, ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.
Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.
Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. Чуб. III. 178. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Чуб. II. 82, 83. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Ном. № 13899. Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Драг. 217. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Грин. III. 516. Ум. шлюбонько, шлюбочок. Чуб. III. 77.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Нас спонсорують: