Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Зарю́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмати.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному?
Крамарство, -ва, с. Торговля. Одначе протисся (до багацтва) не крамарством, а більше промислами.
Омачка, -ки, ж. = мачка 2.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Смик I, -ку, м.
1) Смычокъ. Грай, музико, бо ти звик, дери лика, роби смик.
2) ? Гладкий, як смик.
3) ? Летіли индики, а в три смики.
4) мн. Двѣ вертикальныя пластинки, которыя неподвижно соединяютъ верхнюю и нижнюю части ярма.
5) ба́бин смик. Названіе парня, который ради состояніи женится на старой женщинѣ.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою.
Чуденний, -а, -е. = чудернастий.
