Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жаля
жалячка
жандар
жандарка
жандарський
жар
жара
жарений
жареня
жариво
жарина
жаристий
жарити
жаріння
жаркий
жаркість
жарко
жарливий
жарливість
жарнівка
жарок
жарота
жарт
жартівливий
жартівливо
жартівник
жартівниця
жартливий
жартливість
жартливо
жартовливий
жартовне
жартовник
жартування
жартувати
жартуватися
жартун
жартушки
жаруха
жарьоха
жас
жасати
жаско
жасмин
жасминний
жасний
жасно
жаснути
жати I
жати II
жатий
жатися I
жатися II
жатка
жаття
жах
жаханка
жахання
жахати
жахатися
жахливий
жахливість
жахливо
жахний
жахно
жахнути
жахнутися
жахота
жахтіти
жачка
жбан
жбановий
жбанок
жбанячий
жбир
жбирь
жбурити
жбух!
жбухати
жвавий
жвавість
жваво
жвавота
жвака
жвакання
жвакати
жвакнути
жвакота
жвакування
жвакувати
жвакун
жвакуня
жвати
жвахтати
жвачка
жвякати
жвяхтіти
жгут
жґринджатися
жґут
жданий
жданики
жданки
ждання
ждати
жджок
же
жеб
жебоніти
жебрак
жебран
жебраний
жебранина
жебрати
жебрацтво
жебрацький
жебрачий
жебрачка
жебри
жебрій
Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне. Г. Барв. 354.
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Ганебне нар. = ганебно. Ганебне зневажали. Шейк.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей. Г. Барв. 504.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Поспіти Cм. поспівати.
Убачати, -ча́ю, -єш, сов. в. убачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. Г. Барв. 140. Вбачаю — марніє та й марніє Наїмся моя. МВ. ІІ. 25. Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. К. ПС. 26. Чи не вбачу милої на дворі. Грин. III. 82.
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Зн. 82.
Нас спонсорують: