Ґвалті́вний, ґвалто́вний, -а, -е. 1) Шумный, крикливый. 2) Насильственный. Тиї каверзники змовлялись у очевидьки на ґвалтовний учинок.
Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Не впадає москаля дядьком звати. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Що ж мені, дядечку, по тіх грошах?
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Одежа, -жі, ж. Одежда, одежа. Одежу всю цвітну порвала. Як би хліб та одежа, — їв би козак лежа. Ум. оде́женька.
Плутня, -ні́, ж.
1) Путаница, запутанное дѣло.
2) Плутовство.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Смертний, -а, -е. = смертельний. Щаблями, пистолями смертнії рани дарували.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!