Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

женчик

Женчи́к, -ка, м. Ум. отъ жнець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕНЧИК"
Болотавка, -ки, ж. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати. Г. Барв. 14.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Показ, -зу, м. 1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу. Шевч. 2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ. Рудч. Ск. II. 91.
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Утирало, -ла, с. Полотенце. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.