Вибалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Cм. вір'я.
Заґрундзьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґрундзюва́ти, -дзюю, -єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. 2) Призывать.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя.
2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть.
Пагністки мн. Родъ растенія.
Підлога, -ги, ж. 1) Дощатый полъ. А в нашого свата у хаті підлога. Жаба седіла під підлогою. 2) Въ ткацкомъ станкѣ (кроснах): два передніе и два задніе столба (коники), соединенные боковыми планками.
Поширшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться шире.
