Виторопень, -пня, м.
1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно.
2) Пучеглазый.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи.
Зи́з, -за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились.
Луза́ти, -за́ю, -єш, гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю.
Пошерхнути, -ну, -неш, гл. О кожѣ человѣка: сдѣлаться шероховатой.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.
